Шановні колеги, що найважливіше в учительській праці? Знати
дитину. Виховання лише тоді стає реальною силою, коли воно ґрунтується на вірі. Творча праця, захоплення
улюбленою справою - найвірніший шлях до серця учнів. Перед нами, педагогами,
постійно постає питання: як зробити урок яскравим і незабутнім? Які методи
і прийоми для цього обрати? А головне – як зробити урок сучасним та ефективним?
Моє життєве кредо: "Якщо вдало вибрати працю і вкласти в неї
свою душу, то щастя саме відшукає Вас".
Педагогічне кредо: «Не зупинятись на
досягнутому. Нормою життя є творчість і постійна робота над собою».
Вважаю, що
в кожній дитині природно закладений певний творчий потенціал. Надзвичайно
важливо навчити дитину бачити прекрасне, тонко сприймати навколишній світ,
правильно й образно висловлювати думку. За словами В.
Сухомлинського: «Творчість – це невід’ємні ниточки, що з’єднують серце. Щоб
людина благотворно впливала на людину, затверджуйте в духовному житті
колективу й особистості творчість». Формування в учнів творчих
компетентностей вимагає від учителя вміння формувати ефективні моделі уроків з
використанням інтерактивних методів навчання, засобів художньої літератури;
розробки дидактичного матеріалу для проведення уроків, використовуючи сучасні
інформаційні технології.
Найефективнішим засобом досягнення мети є
інноваційні технології навчання. Інноваційний підхід забезпечує
позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і
вольових сфер, сприяє розвитку творчої особистості. Вважаю, що
сучасному педагогові необхідно вибрати те "зерно", що дасть змогу
створити свою міні-методику. А у творчого вчителя і учні прагнутимуть до
творчості.
Життя доводить, що в складних умовах, що
постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина
активна, творча, креативна, здатна до використання нового (нових ідей, задумів,
нових підходів та рішень). Що ж, до інновацій, то вважаю, що не слід застосовувати якийсь
метод, керуючись лише педагогічною модою. Але незаперечним є те, що урок, має відповідати
вимогам сьогодення — бути сучасним, а отже цікавим,новаторським, творчим. Адже мета
сучасної освіти, яка чітко визначена в "Національній доктрині
розвитку освіти" - створити умови для розвитку особистості, її самореалізації.
Незаперечною є істина,
що вчитель повинен не лише збагачувати учнів
знаннями, а й готувати їх до творчої
самостійної праці. А повсякденною
нормою, на мою думку, повинні стати
уроки, на яких учень мислить, роздумує,
самостійно шукає відповіді на поставлені
питання. Засвоєння
нової інформації – важлива, але не єдина функція уроку. Оцінювати урок, а тим більше
літератури, треба передусім за тим, який духовний слід залишає він у свідомості
учнів, чи зумів він забезпечити їх розвиток як творчо мислячих особистостей.
Як
на мене, література й мова вивчаються в школі не для того, щоб через багато
років людина могла розповісти всі правила, назвати біографічні дані кожного
письменника, знати тему та ідею художнього твору. Ставлю перед собою інше
завдання – навчити дитину жити, думати, володіти усним та писемним мовленням.
Доброзичливе, щире,
відкрите, емоційне, наукове спілкування – ось що таке для мене уроки мови й
літератури. На них учень і вчитель обмінюються враженнями, сперечаються,
висловлюють свої думки, пізнають щось нове.
Анатоль Франс
якось зазначив:"Мистецтво навчання є мистецтво пробудження в юних душах
допитливості і послідуючого її задоволення. Коли ж насильно забивають голову
знаннями, вони тільки гнітять і засмічують розум". Необхідно, щоб урок
словесності був високоефективним, щоб він залишав слід у душах підлітків. Тому досвід
підказує, що у вивчення мови слід вносити нетрадиційні, нестандартні форми
роботи, бо оновлення форм, змісту і методів навчання – це настійна вимога дня.
Нетрадиційний,
нестандартний урок!... Ця
форма класичних занять все наполегливіше утверджується в шкільній практиці. Що ж дає нестандартний, нетрадиційний
урок?
По-перше,
активізацію розумової діяльності учнів. Стимулює мислити, думати, порівнювати,
аналізувати, виправляючи свої помилки і помилки свого товариша.
По-друге,
розвиток пізнавальних інтересів учнів до навчання. Їм цікаво вчитися, прагнучи
знати якомога більше, щоб виступати в ролі вчителя, контролюючи чи перевіряючи
товариша.
По-третє,
розвиток зв’язного мовлення та творчих здібностей учнів. Вони вчаться
правильно, грамотно і красиво говорити.
Як
же донести до кожного школяра багатство й красу рідного слова, виробити вміння
невимушено вести бесіду, створювати тексти літературною мовою?
Особливо
це стосується дітей 5-6-их класів. Дітей, які щойно перейшли до середньої ланки
і великою мірою ще сприймають життя як гру. Їхні очі широко відкритті назустріч
казковому, незвичайному. Вони охоче, з великим задоволенням виконують такі
завдання, де є можливість їм виявити творчу індивідуальність. І тому уроки з
елементами казки, гри в такому віці надзвичайно ефективні.
У
своїй практичній діяльності часто використовую такі нетрадиційні форми, які
захоплюють уяву школяра, активізують його розумову діяльність. Це може бути
урок-казка, урок-подорож, урок-змагання, урок-гра або ж традиційний урок з нестандартними
елементами. Прикладом такого уроку може бути урок у 5-ому класі з розділу
"Будова слова. Орфографія" по темі "Префікси пре-, при-,
прі-". Проводжу цей урок з використанням нетрадиційних елементів:
а)"Казка про пре- і при-"; б) гра-загадка "Чому так?"; в)
гра-змагання "Хто, швидше і правильніше " і закінчую урок творчим
завданням: скласти і записати твір-мініатюру " Весно, весно! Яка ти
чудесна", який може бути написаний учнями диференційовано: а)за допомогою
опорних слів; б)словосполучень і початків речень; в)за даним планом;
г)самостійно. І результат був
неперевершений! Всі
учні були активними, виявляли велику зацікавленість, самонавчалися і робили
висновки. Цей урок ще раз
довів, що гра - це також навчання, якщо гра правильно побудована.
З метою активізації пізнавальної
діяльності учнів, розвитку їх творчих здібностей, формування вмінь використовувати знання й
особистий досвід, компетентності в життєвих ситуаціях я
використовую нетрадиційні завдання: орфографічні казуси навколо
тебе, рекламна пауза, лінгвістичний волейбол, лінгвістичні
задачі. Лінгвістичний волейбол використовую при вивченні синонімів,
антонімів, орфографічних тем, коли я або учні один одному кидаємо м’яч, даючи
завдання, а учень відбиває м’яч, називаючи слово – відповідь.
Уроки
літератури також вимагають від учнів напруженої інтелектуальної роботи. Українська класика, кращі твори української діаспори,
сучасна література сприяють становленню і розвиткові таких рис особистості, як
патріотизм, зацікавлена участь в усіх державних і громадських справах, творче
відношення до праці. Виховання таких рис – важлива мета вивчення літератури.
Залучаючи майбутніх учасників розбудови незалежної України до скарбниць
української літератури, формую в них естетичні смаки, високу моральність,
духовні потреби. Для мене важливо, щоб вихованці вміли правильно оцінити вчинки
людей і свої власні, прагнули наслідувати позитивних героїв, бачити і
розрізняти погане і прекрасне навколо. На уроках літератури намагаюсь, щоб
школярі не тільки зрозуміли і запам’ятали виучуване, але й відчули його. Емоційність
допомагає глибше пізнати світ, сильніше відчути любов до добра і ненависть до
зла, захоплюватися благородством й боротися з тим, що заважає нам жити. На
кожному уроці працюю над збагаченням словникового запасу, розвиваю творчу
самостійність, інтерес до знань. Знаючи, що уроки літератури - це уроки
моральності, патріотизму, проводжу в класах уроки-суди, уроки-семінари,
уроки-концерти, уроки-подорожі, уроки-екскурсії, уроки-диспути та уроки-зустрічі.
Для цього звертаюся до періодичних видань: журнал "Українська мова та
література", "Дивослово", газети "Українська мова та
література" видавництва "Шкільний світ". Нещодавно провела такий
урок-зустріч з персонажами та автором повісті "Захар Беркут" І. Я.
Франка у 7-ому класі. Така нетрадиційна форма уроку дала можливість залучити до
уроку всіх учнів, захопити їх своєю неординарністю, красою західноукраїнського
одягу, можливістю виявити і показати свої образотворчі вміння (було багато
виконано малюнків до епізодів повісті ), вміння висловлювати свої думки,
ставити питання та давати на них аргументовані відповіді. Учні перевтілювалися
в героїв повісті і намагалися донести до присутніх на уроці той дух
патріотизму, єдності, згуртованості, доброти, чесності, людяності та
справедливості, який був притаманний нашим предкам у 13 столітті, та показати
актуальність цього твору в наші дні, бо він змушує нас замислитись над багатьма
проблемами сьогодення.
Отже,
запровадження нетрадиційного підходу до вивчення української мови та літератури
в загальноосвітній школі переслідує досягнення такого рівня володіння мовою,
який забезпечить:
а)
вміння грамотно вибудовувати усне й писемне мовлення;
б)
вміння точно "малювати" картини дійсності і логічно висловлювати
думки, користуючись відповідними типами, стилями, жанрами мовлення;
в)
уміння правити власне мовлення і розвивати його індивідуальні риси.
Незважаючи на таке величезне різноманіття, для більшості
нестандартних уроків, як правило, характерні: колективні способи роботи;
цікавість до навчального матеріалу; значна творча складова; активізація
пізнавальної діяльності; партнерський стиль взаємовідносин; зміна ролі вчителя;
нестандартні підходи до оцінювання та ін.
Все це є актуальним, оскільки в підлітковому віці спостерігаються
потреба у створенні власного світогляду, прагнення до дорослості, бурхливий
розвиток фантазії та уяви, спрямованість на самоствердження в суспільстві. З
огляду на це найбільш продуктивними у цьому віці є нестандартні уроки, які
залучають підлітка до діяльного розв’язання завдань і проблем, ставлять його в
позицію причетності до подій. Відомий педагог А. Макаренко стверджував: «Яка
дитина в грі, така вона здебільшого буде в праці». Тому майбутній діяч
виховується насамперед у грі, зокрема на нестандартних уроках під час
повторення, вивчення та закріплення нового навчального матеріалу.
Більшість уроків нестандартної форми передбачає групове
навчання, що сприяє реалізації комплексних його цілей, засвоєнню бази знань;
формує навички самоконтролю, вміння висловлювати особисту думку і враховувати
думки інших, почуття обов’язку й відповідальності за результати навчання. Учень
на таких уроках не лише сприймає певну суму знань, а бере активну участь у їх
засвоєнні, опановує способи самостійного їх поповнення і розширення.
Нестандартний урок є одним з останніх етапів навчального
циклу, так би мовити, верхівкою айсберга, оскільки основна навчальна діяльність
відбувається на стадії підготовки до нього.
Свої уроки я
намагаються будувати так, щоб вони були звернені до душі
учня, його почуттів, переживань, щоб на
уроках літератури панували
відповідна естетична атмосфера, щирість,
самостійність учнівських пошуків,
колективних переживань, радість
відкриття істини.
Тому саме інноваційний підхід забезпечує позитивну
мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних та вольових
сфер, дає відчуття потреби у самоосвіті, формує стійкий інтерес до предмета,
сприяє розвитку самостійної творчої особистості. Вважаю, що вчитель має
перейматися ефективністю власної та учнівської співпраці й шукати складові
успішної взаємодії. А проектуючи урок, включаючи в його
структуру той чи інший
елемент, не забувати ставити собі запитання: “Чи досягну я тієї мети, якої прагну?”
Однотипність уроків знижує учнівську
активність, притупляє увагу та інтерес. Нестандартні уроки і
нестандартні форми роботи – це не самоціль, а органічний
стиль навчання. Нестандартний урок – це передусім творчість педагога, який створює власні
нетрадиційні форми роботи, поглиблює та урізноманітнює
їх. Для нестандартних уроків характерним є проблемно-пошуковий підхід до
навчання. Такі уроки максимально стимулюють творчу активність, самостійність та ініціативу
учня, спрямовують на розвиток, підвищені
якості знань. З власного досвіду знаю: учні люблять уроки, на яких мають можливість висловити власну думку,
будучи впевненими, що до неї прислухаються.
Як я вже зазначала, цьому найбільше сприяють уроки зв’язного мовлення,
позакласного читання, уроки
систематизації та узагальнення знань.
До планування нестандартних уроків для
розвитку інноваційного типу мислення
учнів теж є певні вимоги:
Ø Мотивація.
Чому цей урок важливий? Як він пов’язаний з попереднім і наступним навчальним матеріалом? Які
можливості дає для розвитку самостійного,
творчого, критичного мислення?
Ø Завдання
уроку. Розуміння яких проблем буде досягатися? Які дії
учнів
передбачено з набутими знаннями чи
розумінням проблем?
Ø Передумови.
Що учень вже має знати, що повинен уміти робити для того, щоб успішно засвоювати навчальний
матеріал, самовдосконалюватися?
Ø Оцінювання.
Яких доказів того, що учні дійсно навчаються, буде
знайдено?
Ø Групування.
Як повинні бути згруповані учні для даного навчального
процесу?
Ø Власне
урок.
Підвести учнів до формування цілей навчання. Яким
чином вони
будуть досліджувати зміст уроку?
Ø Закінчення.
Яких результатів треба досягти на уроці? Наскільки
бажаним є
остаточне розв’язання проблем?
Нестандартний за
усталеними методичними мірками урок вимагає і нестандартних
форм роботи не тільки викладача, а й учнів. Під час такого навчання учні розвивають критичне
мислення, вчаться вирішувати складні проблеми
на основі аналізу обставин та відповідної інформації, зважувати альтернативні погляди, приймати
продумані рішення, брати участь у дискусіях.
Для цього на уроках я використовую такі методи:
1. Робота в малих групах.
2. Займи власну позицію.
3. “Мозковий штурм”.
4. Розігрування ситуації за ролями.
5. “Мікрофон”.
6.
Дискусія.
7.
Аналіз ситуації.
8.
Проекти.
9. Самооцінка.
Однією з позитивних сторін застосування
методу самооцінки є те, що всі учні можуть отримати оцінку, а також те, що вони
починають розуміти труднощі оцінювання і вчаться дивитися іншими очима на свою
роботу.
Тому тема нестандартних уроків надзвичайно
актуальна сьогодні. Наша держава стоїть на порозі глобальних змін у
суспільстві. Людина, вимоги до життя дуже змінилися. Основні проблеми, які
вчитель має розв’язати на уроці з учнями - уміння мислити, комунікабельність,
тобто необхідно пробудити творчість, активність, захоплення дітей, інтерес до
навчального процесу. Тому важливо використовувати особливі форми і методи
навчання для цього. Актуальним є створення нових освітніх технологій, які мають
сприяти загальному розвиткові особистості, формуванню її світоглядної культури,
індивідуального досвіду, інтуїції, творчості, інтегративності мислення. Можливості
для цього є на кожному без
винятку уроці. Підготувати учнів до повноцінного активного життя – одне з основних завдань вчителя,
який би предмет він не викладав. Тому
кожен урок повинен бути спрямований на те, що учні – це особистості, здатні самостійно мислити і діяти, бо у кожної
дитини своя вершина знань, і дати можливість досягнути її - моє
завдання як учителя.
Список
використаних джерел
1.Бєляєв О. М. Інтегровані уроки рідної мови //
Дивослово. – 2003. - №5. – С.36-40.
2.Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології. –
К. : Академ. видав, 2004.
3. Державна національна програма
“Освіта” (Україна ХХІ століття). – К:
Райдуга, 1994.
4. Дига Н. Роль інтегрованих зв’язків у
вивченні української літератури в
школі // Українська мова і література в
школі. – 2003. – № 5.
5. Златів
Л.М., Тимочків М.М. Уроки рідної мови. Книга для вчителя. –
Тернопіль: Богдан, 2000.
6. Кучеренко Є.М. Проблеми сучасного
уроку. – Київ: Грамота, 1999.
7.
Литвин І.В. Українська мова. Тести, вправи, творчі завдання. Навч.
посібник. – Київ: А.С.К., 2002
8.
Освітні технології // За редакцією О.М.Пєхоти. – Київ: А.С.К., 2004.
9. Пастушенко Н. . Нетрадиційне навчання і викладання української
літератури. Київ. ж. "Дивослово" №2, 1998 рік.
10.
Пентилюк
М. І., Окуневич Т. Г. Сучасний урок української мови. – Х.: Вид. група
«Основа», 2007. – 176с.
11.
Пластун
Я. Текст, його основні ознаки та структурні особливості : Урок-подорож //
Українська мова та література. – 2006. - №29-30. – С. 3-5.
12.
Пометун
О. І., Пироженко Л. В. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання:
Наук. – метод. посіб. / За ред.. О. І. Пометун. – К. :А.С. К.,2003. – 192с.
13.
Попова
Т. Ю. Рольова гра на уроках словесності // Вивчаємо українську мову та
літературу. – 2007. - №16. – С.18-19.
14.
Скрипник Л. Кожен учень – творча особистість // Українська мова й
література в середніх школах, гімназіях,
ліцеях та колегіумах – 2006. – № 3.
15.Цінько С. та ін. Інноваційні методи в навчанні рідної
мови // Українська мова та література. – 2007. - №2. – С. 9-13.
Рекомендації
1. Продовжувати запроваджувати
нетрадиційні форми роботи на уроках української мови та літератури в
загальноосвітній школі для досягнення
такого рівня володіння мовою, який забезпечить:
а) вміння грамотно вибудовувати усне й писемне
мовлення;
б) вміння точно "малювати" картини
дійсності і логічно висловлювати думки, користуючись відповідними типами,
стилями, жанрами мовлення;
в) уміння правити власне мовлення і розвивати його
індивідуальні риси.
2. Зорієнтуватись на створення власних творчих завдань,
методик, налаштованих на експериментальну діяльність.
3. Створити оптимальні умови для розвитку творчих здібностей
дитини на уроках української мови та
літератури, використовуючи інноваційні підходи та нетрадиційні форми роботи.
4. Сприяти загальному розвиткові особистості, формуванню її
світоглядної культури, індивідуального досвіду, інтуїції, творчості,
інтегративності мислення на уроках словесності.
5. Знайомитися з педагогічним досвідом, системою роботи,
авторськими знахідками, які б допомогли вчителю досягти найкращих результатів.
ВИСТУП
на тему:
«Інноваційні
підходи та нетрадиційні форми роботи на уроках української мови та літератури.
Шляхи їх реалізації»
Підготувала:
вчитель української мови та
літератури
Тишицької ЗОШ І-ІІІ ступенів
Саванчук Любов Григорівна
Немає коментарів:
Дописати коментар