Урок української літератури в 9-Б класі – Саванчук Л. Г.

Тема. Тема жіночої долі – одна з провідних шевченкової творчості. Еволюція жіночого образу. Тема матері й сина (на матеріалі творів «Катерина», «Наймичка», «Марія»)

Мета:дослідити еволюцію образів жінок-матерів у творчості письменника різних періодів на прикладі поем «Катерина», «Наймичка» і «Марія»; розкрити трагедію життя жінки-матері у творчості Тараса Шевченка;

            розвивати культуру зв’язного мовлення,  пам'ять, увагу, вміння логічно і критично мислити, ґрунтовно висловлювати свої думки, робити виважені висновки;

            виховувати повагу до жінки-матері, доброту, милосердя, співчуття до знедолених.

Учні знатимуть:  особливості тематики жіночої долі у творчості Кобзаря в кріпосній Україні, розкривати ідейно – художній зміст програмових творів, аналізувати образи – персонажі поем, порівнювати їх між собою.

Учні вмітимуть: досліджувати текст, висловлювати і аргументувати власні думки та судження, спостерігаючи за художнім текстом, створювати узагальнений образ жінки в творчості поета, досліджувати автобіографічність створених Шевченком жіночих образів; проводити самооцінювання та оцінювання роботи у групі.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу; урок-дослідження

 (за Біляєвим О. М.).

Обладнання: портрет Т. Шевченка, Кобзар, епіграф, мультимедійна пара, ілюстрації до творів, запис музики «Ave Maria».

Акметехнології: “Почую кожного”, “Констатація успіху”, “Вибух емоцій”, “Повір у себе”, “Інформаційна палітра”, “ Зв’язок поколінь”.

Методи роботи: проблемне запитання, асоціативний кущ, метод групового дослідження, діаграма Вена, метод "Прес", «Мозковий штурм».

Випереджувальні завдання: прочитати поеми "Катерина", "Наймичка", "Марія", 1група – написати лист-одкровення сучасної дівчини Катерині, 2 група – укласти схему міні-дослідження "Яка ж вона, Ганна, наймичка-мати"; 3 група – дослідити образ Марії за опорною схемою.

Епіграф. Такого полум'яного культу материнства, такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки, мабуть, не знайти ні в одного з по­етів світу. Нещасний в особистому житті, Шевченко найвищу красу бачив у жінці, в матері.

                                                                                               М. Рильський

Хід уроку

І. Організаційний момент

1. Вітання.

Нумо, діти, підведіться!

До гостей ви поверніться!

Всі приємно посміхніться.

Привітайте всіх їх чемно!

Бо дзвінок нам дав сигнал:

Працювати час настав.

Тож і ми часу не гаймо.

Роботу швидше починаймо.

2. Налаштування  на  позитивний  настрій.

Вступне слово вчителя (під музику "Аve Maria", дем. слайдів 1-6 )

У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим.

Буває, іноді дивлюся,

Дивуюсь дивом, і печаль.

Охватить душу; стане жаль

Мені її, і зажурюся,

І перед нею помолюся,

Мов перед образом святим

Тієї матері святої,

Що в мир наш бога привела…

Жінка... Мати... Мадонна... Уже скільки століть мистецтвознавці світу намагаються розгадати в чому ж її притягальна сила?

Ніби щойно відкрилася завіса і до людей з небес повільно й урочисто сходить Божа Мати — Мадонна, несучи на руках свого сина. Полотно відомого художника Рафаеля заворожує своєю глибиною. Споглядаючи її, в якусь мить відчуваєш красу материнства, красу народження і продовження життя, красу жертовної материнської любові.

Серед усіх людських законів є один невмирущий у своїй благородності — вміння жертвувати собою. Найвища самопожертва — в материнстві, бо мати дарує дитині не тільки безмежну любов, віддає все життя, всю себе, кожну мить сердечної теплоти.

Великий Кобзар українського народу низько схилявся перед образом Матері, який втілював для нього рідну матір, Україну, Пречисту Діву Марію. Матір Божа, яка оберігає людей землі,— це узагальнюючий образ усіх матерів.

ІІ.  Мотивація навчальної діяльності учнів

1.        Робота з епіграфом. Учитель зачитує епіграф і коментує його.(Слайд 7)

З’ясуємо значення слова "апофеоз", "культ", які, напевно, вам не зовсім зрозумілі.(Слайд 8 )

Апофеоз – (гр., обожнювання)
1. Прославляння, звеличення особи, події, явища.
2. Заключна урочиста масова сцена вистави чи святкової концертної програми.
3. Урочисте завершення події.

Культ -(лат., поклоніння)
1. Зовнішній вияв поклоніння божеству; сукупність прийнятих у тій чи іншій релігії або релігійній течії обрядів, свят, ритуалів, звичаїв.
2. перен. Сліпе поклоніння комусь або чомусь, безмірне звеличення якоїсь особи; обожнювання, боготворіння.

-           Як ви розумієте слова М. Рильського, винесені в епіграф уроку. (Відповіді учнів).

Відповіді учнів.

1.На мою думку Максим Тадейович Рильський мав рацію, бо  й справді більшість творів митця присвяченні саме жінці і не просто жінці, а жінці матері.

2. Я вважаю, що це саме так, бо перечитуючи зазаначені твори ми з кожним новим знайомством з однією з головних героїнь переживали все нові і нові почуття, кожна жінка, дівчина, мати любила по своєму, в кожної був свій тернистий шлях і водночас кожна з них  була ніби віддзеркаленням одна одної.

3.Так дійсно я не можу не погодитись з відомим українським поетом і перекладачем М.Т.Рильським, адже дійсно Тарас Григорович багато творів присвятив саме образу матері,який із перших присвят сестрі, своєму першому коханю Оксані переростає в культ, який створювався ніби для того, щоб попередити, вберегти всіх дівчат. 

Учитель. Так, дійсно, від перших рядків «Кобзаря», який починається поемою «Причинна» він все одно продовжував думати про долю жінки і її місце в суспільстві.

Творча особистість Тараса Григоровича формувалась в епоху, коли жінка перебувала під подвійним, потрійним тиском з боку родинних традицій, громадських звичаїв, економічних умов, правових нормативів, церковної моралі, влади монархічної держави. 

Для покріпаченої селянки заявити про свої права на власну долю було майже нездійсненою мрією.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1.            Гра "Пароль". Пригадаймо деякі поняття з теорії літератури, якими ми користуватимемося  сьогодні на уроці, які допоможуть зрозуміти творчий задум. Продовжте речення:

Ø   … - ліро-епічний твір, у якому зображені значні події й яскраві характери, а розповідь про героїв супроводжується розкриттям авторських переживань та роздумів (поема);

Ø     … - художній метод у літературі і мистецтві, коли не задовольняючій митця дійсності протиставляються картини життя бажаного, витвореного мрією, піднесеного над дійсністю (романтизм);

Ø    … - художній метод, який вимагає правдивого і всебічного відображення дійсності (реалізм);

Ø     …  - авторський відступ від розгортання подій, картин та образів, у якому письменник безпосередньо від себе висловлює почуття і настрої у зв’язку з долею героїв, виявляє своє ставлення до них (ліричний відступ);

Ø    … -  авторський відступ від розгортання подій, у якому письменник висловлює ставлення до суспільних проблем (застереження дівчатам) (публіцистичний відступ);

Ø    … - один з поетичних тропів: умовне позначення якогось явища чи поняття іншим на основі подібності з метою стисло і яскраво передати певну ідею (символ);

Ø     … -  процес зміни, розвитку героя (еволюція);

Ø     …  - психологічний стан схильності суб’єкта до певної активності в певній ситуації (установка).

2.       Створення асоціативного куща до слова "мати"

Вчитель: Діти, яке значення має жінка у нашому житті, які асоціації у вас виникають до слова "мати". Створіть асоціативний кущ . (Учень працює біля дошки)

 

Вчитель:  Використаємо цей асоціативний кущ, аналізуючи твори Т. Шевченка на жіночу тематику. В кінці уроку допишемо ті характерні риси, яких не вистачає у цьому рядку: ( недоля, тяжке життя, жертва, скривджена…).

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

1.        Учитель оголошує тему уроку(учні записують у зошит) (Слайд 9).

 Великий поет і художник досить багато уваги протягом усього життя приділяв жіночій темі і створив прекрасні образи жінок, матерів, які нас чарують, зворушують, захоплюють, відкривають нові світи. З ніжністю й любов’ю змальовує поет українських дівчат, молодиць, але найбільшої сили поетичного генія досяг Шевченко у створенні образів жінок-матерів.

2. "Метод проектування". Мету ж нашого уроку, я думаю, ви зможете спроектувати самостійно, давши відповідь на запитання. (Слайд 10)

Ø З чим повинні ознайомитися?

Ø Що повинні розвивати?

Ø Що маємо виховувати в собі

Учитель. Таким чином,  сьогодні на уроці, ми  будемо працювати  над  поемами  « Катерина»,  «Наймичка», «Марія»,   для  того , щоб  співставляти  життєві  ситуації,  шукати  вихід  зі  складних  життєвих  перепетій та  висловлювати  власну  думку  з  приводу  прочитаного.

3.       Робота з таблицею. "Культ материнства у творчості Т.Шевченка"

 Вчитель:  А тепер назвіть роки , в які були написані ці твори. (Слайд 12)

І період творчості Т.Шевченка	"Катерина" "Слепая"	1838 1842
ІІ період творчості Т.Шевченка	"Сова" "Наймичка"	1844 1845
ІІІ період творчості Т.Шевченка	"Не кидай матері!" – казали…" "Княжна" "Ой люлі, люлі, моя дитино…" "Марина" "У нашім раї на землі…"	1847 1847 1848 1848 1849
ІV період творчості Т.Шевченка	"Неофіти" "Відьма" "Марія"	1857 1858 1859

4.            Слово вчителя.

    Тема жінки-матері – провідна у творчості Т. Шевченка. Усі віки жіночої долі осмислив і відтворив Кобзар у своїй творчості. Починаючи з дівочого кохання в "Катерині", щастя материнства у  "Наймичці" і до омріяного ідеалу – матері, заступниці і надії усього стражденного світу у "Марії".

Словникова робота.

Під час аналізу сьогодні на уроці ми з вами повинні звернути увагу на ключові слова, які пронизують ці твори наскрізь.

Покритка — це дівчина, що народила позашлюбну дитину.

Гріх — це порушення релігійно-моральних законів та установ.

Спокута — відбування покарання за вчинення злочину, провини, кари або каяття.

Спокутувати гріх — визнати свою провину і відповідати за неї.

Жертовний — це сповнений самопожертви і самовідданості.

5.Проблемне питання. Протягом уроку ми повинні з’ясувати і дати відповідь на проблемне питання: «У поемах "Катерина", "Наймичка", "Марія" – це еволюція жіночого образу чи різність творчих установок митця?» Відповідь на яке я хочу почути в кінці уроку.(Слайд 11)

V. Вивчення нового матеріалу

Ø Чому Шевченко так часто звертається до цієї теми? Які джерела його

творчості?(Відповіді учнів).

Для Т.Шевченка жіноча недоля була не просто однією з тем творчості, а згустком крові, що запеклася в його серці.  І дівчина-наймичка, і покритка, і вдова, і мати, що народила кріпака, — це ті жінки, які зустрілися в поетовому житті. Це і рідна мати, це його рідні сестри Катря, Ярина та Марія, це, зрештою, його трепетна юнача любов Оксана Коваленко, котру, як і героїню поеми “Катерина”, зганьблено. Отже, жіноча недоля для  великого  Кобзаря є не    просто трагедією, а є особистою трагедією.

Учитель. У 1838 році була написана  поема  "Катерина", яка  засвідчує трагедію серця, трагедію скривдженого і ображеного почуття.

1.1 Словесне малювання.

Якою постає перед нами Катерина? Опишіть її.

Незалежна , щира, здатна  на  самопожертву, наївна, знає  собі  ціну, не  має покірливості, споглядальності, обережності,  дотримання  моралі  дошлюбних  відносин.  Глибоке  й  сильне  почуття  любові  для  неї  важить  більше , ніж  заборона, народна  мораль, осуд.  В  пісні  знаходить  розраду  своєму  горю.  Має  розвинену  інтуїцію, відчуває, що  її  зрадив  коханий, але  відганяє  від  себе  такі  думки.  Через  вимушене  жебрацтво  в  неї  виникає  самозневага  і відчай, огида  до  себе. Зречення  заради  дитини. Має  хворобливу  ідею -  знайти  Івана.  При  зустрічі  з  коханим  переживає  радість, ніжне  дорікання  через  розлуку, пробує  втримати  коханого, допомогти  пригадати  офіцерові, хто  перед  ним, слізне  благання  зглянутись, пожаліти.  Дивується, чому  він  гидує  нею, жахається  від почутого. Звинувачує  у  підлості, впадає  у  відчай, байдужіє  до  всього,  що  її  оточує,  не  може  втримати  свої  почуття,  втрачає  контроль  над ними  і  вкорочує  собі  вік.

1.2Як ставиться автор до головної героїні . Підтвердіть свої думки цитатами з тексту.

 1.3 Чи правильний вибір зробила Катерина? Які моральні принципи порушила дівчина? (Відповіді учнів).

Ми бачимо героїню вкрай приниженою й розуміємо, що вона в моральному плані значно вища за свого кривдника. Вина Катерини в тому, що вона через свою щирість і безпосередність довірилась людині, яка виявилась глибоко непорядною. Поведінка офіцера не відповідає принципам народної моралі. Він ошукав, скривдив дівчину, до того ж ганебно тікає і від неї, і від свого сина.

      Катерина втрачає мрію про щасливе кохання, про коханого чоловіка заради якого вона терпіла приниження й поневіряння. Тому життя втрачає для неї сенс. Вона стає божевільною, бо пережила тяжке нервове потрясіння.

1.4 Робота з репродукцією картини Т. Шевченка "Катерина".

Учитель: Учні, вам самостійно було опрацювати картину Шевченка «Катерина», порівнюючи з художнім твором.

-         Чи такою ви уявляли собі дівчину? Що вражає вас у зображенні Катерини?

    Найвідоміша нам Шевченкова картина – «Катерина» (1842р., олія), створена за мотивами однойменної поеми. Художник зобразив дівчину на тлі традиційного українського пейзажу.. Сільська околиця, курінь, біля якого сидить селянин-ложкар, вдалині – козацька могила з вітряком. Катерина ніби вбирає в себе минуле і сьогодення України. Її постать є символічним зображенням України, її довгої боротьби, шукань. На другому  плані картини зображений офіцер-спокусник. Він по-злодійськи оглядається, пришпорює коня, щоб швидше втекти. Як і в поемі, на картині краса дівчини протиставляється її тяжкій долі. Голова опущена, припухлі губи ніби тремтять, очі заплакані. Дівчина повільно йде, низько опустивши голову, трохи підібравши запаску, щоб приховати від людей свою ганьбу.     Шевченка-художника цікавило питання створення контрасту тіні та сонячного освітлення, він допомагає розкрити душевний стан і внутрішній світ героїв, зрозуміти ставлення автора. Постать дівчини освітлена яскравим сонцем, а москаль -  затемнений. Поглиблене розкриття змісту картини  можливе через численні предмети-символи: кілька зламаних стеблин збіжжя, пусті колоски, дубова гілка, сокира. Червоний колір виступає домінуючим, а це діє на просторово глибокий краєвид і золотистий передній план, змінює  всю тональність картини до перламутрово ослабленого звучання. Постать Катерини виділена збільшенням силуету й активними червоно-білими кольорами: все чітко виражає внутрішній стан. "Катерина" Шевченка відображає пошуки збірного образу й утвердження національного ідеалу: за романтичною формою образів виражались патріотична ідея і національна тема.

 Завдання учнів І групи – написати листа-одкровення  сучасної дівчини  Катерині.

Висновок учителя.

У поемі "Катерина" Т. Шевченко розповів не тільки про наругу над коханням, а й уперше звернувся до теми материнства, яке приносить головній героїні не щастя, а ганьбу і смерть. Найтяжчий її переступ Катерини у тому, що наклала на себе руки, цим самим порушивши волю Всевишнього і – що страшніше – поникла перед ликом зла та мимоволі подовжила його, прирікаючи на наглу смерть сина. Одне слово, відмовилася шукати шлях до Бога.

Ні-ні, автор не картає свою героїню за малодушність, навпаки, жаліє її, сироту. І то закономірно: у кожного з нас, таких слабких і беззахисних, є своя межа терпіння, сили волі, і Катерина просто переступила свою межу.

                Але є люди, котрі долаючи пекельні муки, підіймаються на вишу сходинку. Це – наймичка Ганна.

2.1             «Яка ж вона, Ганна, наймичка-мати?»

Вольова, має  логічне  мислення, більш  глибокий  інтелект  ніж  Катерина,  материнство  робить метою  свого  життя, роботяща, невсипуща, мудра, ніжна, турботлива, жертовна, проклинала  свою  долю  і  до  безтями  любила  свого  сина.

2.2            «Мозковий штурм».

Ø Чому автор не розповідає нам історію Ганни?

Ø Яким був життєвий вибір Ганни? Чим він відрізняється від вибору Катерини? (Відповіді учнів).

Дійсно, Ганна вчинила по-іншому. Вона не залишила свого сина  напризволяще. Вона була натурою сильнішою ніж Катерина. Кожен з нас має свою межу терпіння. Один може витримати все, винести на своїх плечах, а інший може схибити, вчинити якийсь гріх. Ганна не піддалася на спокусу, а навпаки витримала все, здолала все, аби знаходитися поруч з власним сином. Мені здається, аби відчути атмосферу Шевченкового слова,  глибину його почуттів, які він вклав у кожне своє слово, доречним буде зараз відкрити Кобзарі, відкрити його поему “Наймичка” і зачитати кульмінінаційний момент, який є апофеозом його поеми, бо передає найглибші, найтрагічніші почуття. (Зачитування уривку )

Кульмінаційною в поемі «Наймичка» є сцена зізнання Ганни, яка самозречено служила синові все своє життя. Цей епізод яскраво ілюструє, як особиста драма переростає в драму соціальну, щастя материнства стає ганьбою та мукою. Читаючи, розуміємо, що причина трагедії жінки — у спотворених моральних законах суспільства.

Учитель.  Історія Ганни є ніби противагою до історії Катерини. Уже при зіставленні доль Катерини і Ганни постає проблема морального вибору, який роблять героїні. Якщо Катерину розчавлює зрада коханого й зневага односельців, то Ганна турбується передусім про долю сина, а не власну.  В цій поемі Т.Шевченко показав , на які жертви здатна матір заради щастя своєї дитини. Порівнюючи два образи – Катерину і Ганну, І.Франко писав: "Наймичка – натура безмірно глибока, чуття у неї не тільки живе, але сильне та високе, любов до дитини така могуча, що перемагає все інше, заслонює перед нею весь світ, заставляє забувати про себе саму, віддати все своє життя не для хвилевої покути, але для довгої жертви на користь своєї дитини" . Ганна зупинила в собі зло, подолала спокусу самогубства, підкорилася волі Божій і спокутала свій гріх, зробивши все для синового щастя.

3.Складання учнями діаграми Вена.

Учні роблять порівняльний аналіз образів Катерини і Ганни, склавши  діаграму Вена.

 

 Учитель. І, нарешті, Шевченкова "Марія". М. Рильський поему "Марія" разом з поемою "Неофіти" назвав "апофеозом любові і жіночої муки". Ця поема справді підносить образ матері до вершин ідеалу, що втілює найвищі фізичні й духовні потенції людини. Цією соціально-філософською поемою поет завершує наскрізну тему своєї творчості – тему про страдницьке життя матері. Учні 3 групи повинні були дослідити образ Марії з опорною схемою і дати відповідь на питання:

4.1 - Якого ж звучання набуває образ Марії у Шевченка? В чому його оригінальність? (Відповіді учнів).

Ліро-епічна філософська поема «Марія» (1859) становить вершину творчості поета після заслання. У ній на матеріалі біблійної міфології осмислено найважливіші проблеми буття людини: духовності та сенсу життя. У цій поемі Шевченко знову звертається до теми зневаженого материнства.

Тема матері й дитини була для поета особливою, адже він сам ще в ранньому дитинстві зазнав відчутної психологічної травми, коли померла його ненька. З того часу в його свідомості розвивався образ втраченого тепла і прихистку. Цим пояснюється особливе ставлення Т. Шевченка до матері, простої, земної жінки-страдниці, яка рано покинула світ.

В основі поеми Т. Шевченка — біблійна легенда про Марію, Йосипа та Ісуса.

Марія у Т. Шевченка — звичайна дівчина, наймичка; вона роботяща, слухняна, покірна. Та все ж красуню хвилює її подальша власна доля. Одного разу до оселі Йосипа, якого Т. Шевченко називає то теслею, то бондарем, прибився «лукавий гость», котрий спокусив молоду дівчину й покинув її. Щоб уникнути ганебної долі покритки, Марія погоджується на шлюб зі старим своїм господарем Йосипом.

Марія народила сина, виховала його борцем за правду, пішла разом із ним, підтримувала його, щоб він «поніс лукавим правди слово», дійшла з ним «аж до Голгофи». А коли сина розіп’яли, вона зібрала його учнів і надихала їх «своїм святим огненним словом» на подальшу боротьбу. Ця слабка, змучена жінка єдина в найтяжчу хвилину не втратила віру, підхопила добро, не дала його зупинити — уможливила майбутній порятунок людства, яке вбило її дитину. Отак покритка стала Покровою — заступницею та надією стражденного світу. Сама ж Марія вмирає під тином з голоду. Така в несправедливому суспільстві доля матері, яка все своє життя і навіть найдорожче — свого сина — віддала людям для їх визволення.

У цьому творі Шевченка мати Марія є втіленням незнищенності людського духу, вічності добра на землі, утвердженням величі й святості материнства. Вона — Мадонна, яка усвідомлює важливість своєї місії народження й продовження життя, її краса — у жертовності материнської любові.

І. Франко вважав цю поему «вершиною у створенні Шевченком ідеалу жінки-матері».

4.2 Біблеїзми в поемі «Марія».

Довідка.

Біблеїзм — уживане в художніх творах слово чи вислів із Біблії. У східних слов’янських мовах біблеїзм — переважно старослов’янського походження, меншою мірою — запозичення з давньогрецької або давньоєврейської мов. Наприклад, у поемі «Марія» біблеїзми є в рядках:

Все упованіє моє

На тебе, мій пресвітлий раю,

На милосердіє твоє

Все упованіє моє

На тебе, Мати, возлагаю.

Святая сило всіх святих,

Пренепорочная, благая!

 

Ти не та,

Не та тепер, Маріє, стала!

Цвіт зельний, наша красота!

4.3     Однією з кращих поем Шевченка про матір є поема «Марія», присвячена Богоматері. У цьому творі мати Марія є втіленням незнищенності людського духу, вічності добра на землі, утвердженням величі й святості материнства. Вона — Мадонна, яка усвідомлює важливість своєї місії народження й продовження життя, її краса — у жертовності материнської любові. Це відзначив й І. Франко: Шевченко «лишив нам такий високий пам’ятник своєї мислі, свого слова, лишив нам такий ясний та пориваючий ідеал жінки і громадянки, якого не писав ні один інший поет у світі і котрого по ширині та висоті основної думки й перевищити неможливо...». До такого ідеалу, писав Іван Франко, «удається доходити людськості тільки в великих хвилях переломів всесвітньої боротьби добра зі злом...».

Та до створення образу жінки-Мадонни Шевченко піднявся в завершальний період своєї творчості. А у творах раннього періоду та періоду «трьох літ» він зображав земних Мадонн — українських жінок-матерів, адже образ жінки з дитям на руках завжди хвилював поета.

Кобзар був переконаний, що «...у нашім раї на землі / Нічого кращого немає, / Як тая мати молодая / З своїм дитяточком малим».

Та у творах Т. Шевченка мало щасливих жінок. Частіше ми бачимо матерів скривджених, ошуканих, глибоко нещасних. Поетові було нестерпно бачити скривджену жінку, він щиро переймався материнським горем. І цей біль вилив у віршах та поемах.

Висновок учителя.

Отже, ми розглянули  три поеми – «Катерина»(1838), «Наймичка»(1845) та «Марія»(1859), які були написані в різні періоди, відрізняються за стилем, однак вони між собою тісно пов’язані  за темою, становлять своєрідний триптих.

На першій сходинці зупинилась Катерина.

 На другу сходинку піднялась наймичка Ганна.

На третю, найближчу до Бога, сходинку піднялась Марія. Вона спокутала свій гріх спасінням плоду гріха – Ісуса, який приніс спасіння людям. Проте не тільки це: після розп’яття сина, хоч і сама дуже страждала, знайшла  в собі сили надихнути апостолів на продовження справи Ісуса Христа.

 Відо­мий німецький письменник XX століття Альфред Курелла пи­сав про «Марію» Шевченка: «Перетворити Ісуса та Марію в людей, великих і святих тільки своєю любов’ю і страждання­ми, розповісти їх просте, але безмежно болюче життя в ліричній поемі не наважиться будь-який поет. А Шевченко на­важився на більше — він зробив з Марії навчительку, натхненницю Христа, він зробив її носієм небаченого ге­роїзму. Жоден з поетів не наважився піднести жінку на таку височінь, на яку насмілився селянин-кріпак Шевченко.

5.             «Займи позицію».

А які ви зробили висновки з теми уроку  для себе, порівнюючи з сьогоденням?(учні роблять висновки)

Учень: Ми живемо в інші часи, ставлення до жінки-матері у нашому суспільстві не залежить від наявності свідоцтва про шлюб. Але проблема покинутих дітей, на превеликий жаль, існує.

     На жаль, не всі батьки здатні виховати своїх малюків. Як це не дивно, але соціальне сирітство – найбільша проблема українців сьогодні. З 8 мільйонів дітей нашої держави майже мільйон тих, хто позбавлений батьківського піклування. Щороку 2 тисячі дітей в Україні стають сиротами в перші хвилини життя. Статистика невтішна — кожна сота жінка відмовляється від своєї крихітки ще в пологовому будинку. Найчастіше відмовляються від дітей молоді жінки, у яких була небажана вагітність. Якщо таку юну матір не підтримають родичі, її дитина скоріш за все потрапить у дитячий будинок. Самотній матері, від якої відмовилася рідня, у нас йти фактично нікуди. Далеко не кожна жінка може зважитися на виховання дитини, що народилася інвалідом - таких також багато серед покинутих, хоча для таких діточок існують пільги та спеціальні програми реабілітації. Особливо безталанні діти, що стали сиротами при матерях-алкоголічках, наркозалежних та засуджених. Їм додає лиха кількість тяжких хвороб, що передається від таких мам. Проблеми сирітства в Україні вирішуються програмами всиновлення - згідно з нашими дослідженнями, кожна п`ята родина готова взяти на усиновлення сироту, а шість із сотні сімейних пар не проти створити дитячий будинок сімейного типу.

VІ.   Закріплення набутих знань

   Учитель.  Ну ось ми з вами розглянули майже детально долі головних героїнь. Створили сходинки життя кожної з них. А значить прийшов час дати відповідь на питання, яке пролунало ще на початку уроку, а саме:  ви повинні відповісти «Чи відбувається еволюція жіночого образу в поемах, чи це просто різність творчих установок митця?».

Відповіді учнів.

«Доповни речення»

 На мою думку….

Я вважаю…

Мені здається…

На мою думку,  у творах Т.Г.Шевченка, а саме в тих, які присвячені долі жінки-матері, відбувається еволюція жіночого образу, починаючи з «Катерини» і аж до «Марії» ми можемо побачити процес зміни світогляду кожної з героїнь.

Я вважаю, що у творах письменника відбувається саме еволюція, бо в цих творах ми можемо спостерігати розвиток жіночого образу.

Мені здається, що в поемах видатного українського митця Т.Г.Шевченка відбувається саме еволюція, бо по-перше ці твори написані в різні роки, по-друге Катерина вирішує свої проблеми, не думаючи про свою дитину, а керується лише своїми почуттями, Ганна вже виносе на передній план любов до дитини  і намагається спокутати свою провину, Марія ж народжує своє дитя будучи вже одруженою, виховує дитину і навіть після смерті сина, не зневірюється, а навпаки продовжує його справу.

Учитель. Так, дійсно, ви всі маєте рацію. У творах Т.Г.Шевченка відбувається саме еволюція жіночого образу і ні в якому разі неможна говорити, що ці поеми написані з установкою.  

VІІ. Підсумок уроку

1.     Бесіда:

Ø Якими ще рисами можемо доповнити асоціативний кущ до слова "мати".

Ø За допомогою методу "Прес" спробуйте відповісти на запитання: Жіноча тема в творчості Т. Шевченка є актуальною в наш час?

Я вважаю, що …

Тому що …

Наприклад …

Отже …

2.     Рефлексія діяльності.

Учитель: Підсумовуючи наш урок, хочу звернути вашу увагу на таке явище: доля народу - це відображення долі його жінок.  Я ,сподіваємося, що ви винесете з сьогоднішнього уроку щось дуже важливе для себе. Давайте зараз використаємо метод рефлексії - кожен закінчить таке речення:

Ø Що ви сьогодні зрозуміли про себе?

Ø Чи задоволені результатами своєї роботи?

Ø Що зробили б по-іншому?

ЗАКЛЮЧНЕ  СЛОВО  ВЧИТЕЛЯ

(під музику "Аve Maria" )

      Створені Шевченком жіночі образи поповнили галерею вічних типів світової літератури. Поет своїм ставленням до жінки-матері виховує у читача безмежну любов до матері, прищеплює трепетне ставлення до неї, бо жінка завжди була, є і буде уособленням краси, ніжності, благородства…

      Недарма в останні роки життя у творі "І Архімед, і Галілей" Шевченко заглянув у майбутнє і пророче возвістив усьому світові:

                                  І на оновленій землі,

                            Врага не буде, супостата,

                            А буде син, і буде мати,

                            І будуть люде на землі.

      Невмирущі Шевченкові рядки стали своєрідним символом віри для багатьох поколінь справжніх, щирих українців. І дай Боже, щоб вони стали дійсно пророчими.

3.     Оголошення результатів навчальної діяльності..

VІІ.  Домашнє завдання

Обов’язкове:

1.     Перечитати поеми.

2.     Опрацювати матеріал підручника на с. 285 – 300.

3.     Скласти сенкан до слова "Мати".

За бажанням:

Підготувати повідомлення на одну з тем:

Ø       Краса і сила жіночих образів у творчості Т. Шевченка.

Ø       Образ матері-страдниці в українській і зарубіжній літературах.